Сім миттєвостей жертовного Дідуха

01vichno

Жертовний (Обжинковий) Дідух – це наочне хліборобське усвідомлення співвідношення людського життя з Вічністю. Зрізане злачне стебло з колоском символізує Людину-сіяча, а перевесло – Вічність. Це український універсальний символ людського продовження Роду у безперервности поколінь та нерозривному зв’язку з живими і мертвими предками. Дідух є реальним зразком воскресіння у природі шляхом множинного народження собі подібних і засвідчує значення людини у Вічности, за умови її свідомого розмноження.

Обжинковий Дідух – це свята маґічна єдність мертвих, живих і ненароджених, схематично відображена  єдністю чоловічого з жіночим. Одноразове людське життя, від поєднання чоловічого сперматозоїда з жіночою яйцеклітиною і до входження покійного тіла в лоно Землі, виражені в образі Обжинкового Дідуха як 1=0, де 1 має значення лише при розмноженні, шляхом злиття двох людських початків – чоловічого і жіночого. Тому Дідух є священним втіленням Триєдности Дерева Життя.

У священній формі жертовного Дідуха втаємничено момент Істини – мить перебування смертної Людини у тісних обіймах материнського лона, коли вона вперше і востаннє відчуває дотик Вічности. Враження від цього найвеличнішого в житті Людини моменту супроводжують її усе подальше життя. Цей неповторний дотик є Матрицею Буття, яка кодує психотип Людини, формує її зоряний характер. Родова пам’ять про мить народження Людини є основним мірилом людського життя, головними інстинктивними установками за замовчуванням у людській підсвідомости. Особисте людське життя, як зрізаний колосок, є одноразовим відрізком множинного Роду на шляху до смерти-Вічности, рівній нулю. Ось що відображає жертовний Дідух у своїх семи перетвореннях:

  1. В обжинках – зборі найдобірнішого збіжжя, відображено єднання Роду-Общини.

  2. У в’язанні снопа – шлюб (злюб) родичів, священний статтевий зв’язок.

  3. У внесенні Дідуха додому – добробут, збагачення і Лад.

  4. У спільній вечері живих з померлими – вічна пам’ять Роду.

  5. У молоченні (молодженні) Дідуха – збереження добірного, молодого насіння.

  6. У спалені обмолоченого Дідуха – неминучість смерти одноразового життя.

  7. У весняному засіванні – воскресіння в дітях та внуках, продовження Роду… 

Advertisements