ДІДУХ-КАЛЕНДАР

26757124_1046712828803524_5250239318911922134_o

ДІДУХ-МІСЯЦЬ

26992587_1046712808803526_1646924809537706696_n

Колись дні свят та важливих подій розраховувались одночасно за рухом Сонця і за рухом Місяця. Тобто люди жили за сонячно-місячним циклом. Але слід зауважити, що сонячний цикл не сталий і змінюється кожні 4 роки на 1 добу (високосний) і про це знали вже в давні часи. Але до того ж місячний рік також не сталий і ніколи не співпадає з сонячним. Мало того, місячний місяць також має різні кількість діб. Тому сталого універсального календаря, який би міг використовуватись кілька років поспіль створити неможливо.
Русини не мали тотожного до сучасного розуміння року. В них було розуміння циклу Сонця, яке вони називали сонячним колом, або кругообігом (колообігом). А також було розуміння літа, яким і рахували найбільші проміжки часу (літочислення, літопис, століття, многоліття, літня людина, многая літа).
Але початок сонячного кола (циклу) відзначався на Коляду, яка припадала на зимове сонцестояння, тобто 21-22 грудня. А початок літа припадав на Великдень, тобто весняне рівнодення – 20-21 березня. І закінчувалось літо Обжинками осіннім рівноденням – 22-23 вересня. Єдине, що співпадало, так це середина літа та середина сонячного кола на літнє сонцестояння, яке ми знаємо під назвою Купало (Купайло) – 20-21 червня. Та навіть ці дати не є сталими і з плином століть дещо змістились.
Довідка про рівнодення https://uk.wikipedia.org/wiki/Рівнодення
Що ж ці всі дані нам дають і яким можна уявити сучасний український хліборобський календар?
Відомо, що найважливішими святами сонячного циклу були чотири дати – два сонцестояння: зимове – Коляда на 21-22 грудня та літнє – Купало на 20-21 червня, а також два рівнодення: осіннє – Обжинки на 22-23 вересня та весняне – Великдень на 20-21 березня.
Між ними особливо святкувались фази Місяця – Новий місяць та Повний місяць. 
Окремі дати вшанування богів або дні поминання померлих вираховувались стосовно кліматичних змін природи і ніколи не припадали на одну й ту саму дату. Слід зазначити, що саме тому різні дослідники виходять на різні дати цих подій на різних теренах. 
Також свята наших давніх пращурів відбувались стосовно головних змін в їх щоденному житті: земля готова до оранки – свято, земля засіяна – свято, початок збору врожаю – свято, врожай остаточно зібраний свято. Але все це суто хліборобські події і вони стосувались тих теренів та верств населення, які нічим окрім землеробства не займались. Наприклад в ремісників були свої окремі свята: готовність деревини до заготівлі, заготівля моху, заготівля лика, смоли, ягід, грибів, добуток руди та торфу, копання глини та закладання її до ям, випалювання вапна, обпалювання горщиків та багато-багато іншого.
Логічно, що ці всі події та пов’язані з ними свята були геть різні на різних теренах та їх дати змінювались в залежности від клімату, місцевости, стану природи, готовности самих людей і багатьох інших чинників. Тому покладати їх в календар як загальні нема необхідности. Кожен сам собі визначає дні святкування важливих для нього днів та свят за своїм фахом, справою, роботою, життєвим досвідом та родинними традиціями.
Тому ми маємо в якости календаря сучасний календар, який має назву «григоріанський календар», на який накладені всі сонцестояння та рівнодення, а також всі місячні цикли. Та він давно вже потребує реформи!

Advertisements