Дідух і краса

 

 

Скульптурний портрет Марії Дульїолі Барберіні. 1621 рік. Зберігається в Луврі.

Унікальне мереживо зі штучного  мармуру геніального каменяра епохи італійського бароко Джуліано Фінеллі, що магічно відтворює сакральний жіночий одяг з масонським коміром у формі вульви – символ вічности. 
Хто така Марія Дульїолі Барберіні? Італійська жидівка, рідна небога 235-го Папи Римського Урбана VIII, жила в 17 столітті і померла у 21-річному віці, ровесниця скульптора. Хто б пам’ятав про цю дівчину, якби її не увічнив у мармурі цей майстерний скульптор Джуліано Фінеллі! Такі твори мистецтва вражають, захоплюють і здаються неможливими… Сучасні майстри у рідкісних випадках можуть виготовляти такі шедеври, використовуючи сучасні електричні інструменти, фрези і бури. Але як це робили в XVII столітті, для профанів залишається загадкою!

Жидо-масонські майстри недавнього минулого знали стародавній рецепт філософського каменю. І цей рецепт був цілком звичайним для того часу, подібно до складників штучного мармуру з Довідника Кустаря, виданого в 1931 році.

Ось як робили штучний мармур за переписом  Боргардта:
Штучна маса готується з чистого кварцового піску, вуглекислого вапна, тальку і гіпсу, до яких може бути додано ще дрібно перемелений барвник. Вживаний пісок повинен складатися з чистого кремнезему, і для цієї мети, його миють і очищають від всіляких органічних складників. Після повного просушування піску, до нього додають 5-6% трепелу. Потім в якости сполучного засобу на кожні 100 частин піску додають 6-7 частин вуглекислого вапна, 3 частини тальку, 4 
частини гіпсу, 3 частини польового шпату. Всі складові частини змішуються разом з невеликою кількістю води. Отриману масу розкладають у форми і після повної просушки обпалюють при білорозпеченому жарі в печі без піддувала.
1. Беруть 80 
частин гіпсу і 20 частин вуглекислого вапна, дрібно розтирають, перемішують і місять з сумішшю, що складається з 100 частин дистильованої води, 1080 частин сірчанокислого вапна.
2. Беруть 1000 
частин води, 1440 частин клею 1000 частин сірчаної кислоти. Потім кладуть тісто в форми і, коли воно затвердне, виймають його, сушать протягом двох годин, шліфують і полірують звичайним чином. Нарешті, предмет занурюють в лазню з льняного масла 70 ° С теплоти, після чого сушать і змащують стеарином. Для фарбування рекомендуються анілінові фарби.
Штучний мармур блідо-жовтий до білого. 30 
частин грубого білого піску, 42 частини крейди, 24 частини каніфолі, 4 частини паленого вапна.
Зеленуватий мармур. 28 
частин грубого білого піску, 42 частини крейди, 2 частини синього ультрамарину, 24 частини каніфолі, 4 частини паленого вапна.
Тілесний мармур. 28 
частин грубого білого піску, 42 частини крейди, 1 частина синього ультрамарину, 1 частина кіноварі, 24 частини каніфолі, 4 частини паленого вапна.

Більшість кам’яних шедеврів на землі, включно з єгипетськими і мексиканськими пірамідами, створені з філософського (полімерного) каменю методом формування. 

Джуліано Фінеллі – скульптор Епохи Бароко народився в місті Каррара, пов’язаному з гірничою промисловістю скульптурного каменю, в родині жидівських мармурових масонів в 1601 році. Початкову освіту і свій дар обробки мармуру Фінеллі отримав від свого дядька, різьбяра по каменю, в кар’єрах Каррари. А удосконалював свою майстерність і вивчав стародавні секретні технології штучного відливання каменю в майстерні Мікеланджело Наккеріно, одного з найвидатніших неаполітанських скульпторів-масонів, куди потрапив в 1611 році, коли супроводжував свого дядька в Неаполь. Фінеллі був дуже прецезійним у восковому моделюванні крихітних деталей. Його мереживні коміри і оборки настільки ретельно виліплені, що й не здаються мармуровими. Маффео Барберіні, рідний дядько тієї самої дівчини зі скульптурного портрета, став 235 Папою Римським Урбаном VIII, який засекретив бібліотеку Ватикану, переслідував Галілео Галілея, забороняв відкриття Коперника та Юрія Дрогобича… Оскільки в той час було заведено на всіх скульптурах із штучного каменю залишати  масонські розпізнавальні знаки їхніх власників, то на багатьох фонтанах можна розглянути герб Барберіні із зображеними на ньому бджолами. На скульптурному портреті Марії теж бачимо брошку з бжолою та орнамент з бджолами на її блюзочці.

Чи могли Джуліано Фінеллі і Марія Дульїолі Барберіні бути коханцями? Безумовно! Каменяр міг відвідувати будинок жидо-масона Барберіні, оскільки в цей час працював над створенням штучно литих мармурових шедеврів спільно з видатним масоном Лоренцо Берніні, якому двері в будинок сім’ї Барберіні були завжди відчинені… Можливо він навіть змагався за прихильність Марії із її вуйком, самим папою Маффео (Урбаном)… Адже помер скульптор загадково у 52 роки…

Обом в 1621 році було трохи більше 20-ти років … Молодий, талановитий скульптор і прекрасна молода муза із багатої, знатної і впливової сім’ї… Між ними природно могли спалахнути почуття. Фінеллі мав усі шанси виліпити з натури гіперреалістичний портрет Марії або навіть воскову маску з її обличчя. Рання смерть обірвала життя дівчини. Чи на замовлення прибитих горем рідних Марії Дульїолі, чи за покликом свого серця, що сумувало за дівчиною, великий скульптор створив воістину шедевр епохи Бароко із штучного мармуру. Так чи інакше, подібні твори мистецтва вражають, захоплюють і здаються неможливими… Хоча із штучного каменю зроблені майже всі шедеври бароко, храми і, особливо, римські фонтани Берніні та фасад собору св. Петра!

Життя – швидкоплинне, мистецтво – вічне! Ось чому Зажинкові Дідухи Ірини Світ є МИСТЕЦЬКИМИ з претензією на вічність, хоча чесно створені вручну з абсолютно натуральних сонячних матеріалів, наповнених енергією української Землі та Духом наших славних предків! Вони вічно ЖИВІ і зовсім не штучні, хоча таємниць у них більне, ніж у жидо-масонів!

 

Advertisements